Успіння Пресвятої Богородиці (походить від грец. Κοίμησις Θεοτόκου) – святкується православною і католицькою церквами. В цей день Церква згадує смерть (успіння) Матері Божої.
Як і більшість свят, присвячених Діві Марії, торжество Успіння виникло на Сході і вже в IV столітті святкувалося повсюдно. У Рим святкування прийшло з Єрусалиму у VII столітті.
І хоча в Успіння Богородиці люди вірили протягом століть, офіційно цей догмат був оформлений лише 1 листопада 1950, коли папа Пій XII особливим декретом прийняв догмат про тілесне вознесіння Богоматері на небо.
Згідно з церковним переданням, апостоли, які проповідували в різних країнах, в цей день дивовижним чином зібралися в Єрусалимі, щоб попрощатись і здійснити поховання Діви Марії.
Богородиця до своєї смерті проживала в Єрусалимі, часто відвідувала Голгофу і Гріб Господній і на самоті молилася там Богу. Під час молитви, одного разу до неї прийшов архангел Гавриїл і сповістив, що вона «відійде до Христа Бога» через три дні. Щоб вона була готова до своєї смертної години, сповістив їй архангел, що Її Син і наш Бог з усім воїнством небесним прийме Марію, Свою Матір, в Небесне Царство, щоб жила і царювала з Сином нескінченний час.
Про отриману від ангела звістку Богородиця повідомила Йосипа Аримафейського. На молитовне прохання Богородиці, ангели зібрали Апостолів, що в той час проповідували Євангелія у різних кінцях всесвіту, біля помешкання Марії. Зробивши розпорядження щодо свого майна і попрощавшись з усіма близькими, Богородиця приготувалася до смерті.
Несподівано заблищало світло Божественної слави несказанно у світлиці та затьмило світильники. Всі хто був присутній при тому видінні, прийшли в жах. Вони побачили покрівлю світлиці відкриту і славу Господню, що сходить з небес. Із тисячами ангелів та архангелів, з усіма силами небесними, зі святими праотцями і пророками, які колись сповіщали про Пресвяту Діву, з усіма праведними душами на чолі з Самим Царем слави – Ісусом Христом наближалися до Пречистої своєї Матері.
Після цього Пречиста Діва Марія мирно відійшла з цього світу.
Тіло Богородиці апостоли поховали в гробниці де були упокоєні її батьки Іоаким і Анна і чоловік Йосип Обручник.
Згідно пізніх апокрифічних розповідей, складених невідомими особами в кінці V, на початку VI століття, у похованні Богородиці не брав участі апостол Фома. На третій день він прийшов до Єрусалиму. Апостоли на його прохання відкрили гробницю, аби він міг попрощатись з Богородицею.
Коли святі апостоли, відвалили камінь, то жахнулися: у гробі не було тіла Богоматері, залишилися самі тільки поховальні пелена, від яких розходилися дивовижні пахощі; здивованні стояли святі апостоли стояли, намагаючись зрозуміти що це значить! З благоговінням і сльозами, цілуючи поховальні пелена що залишилася у гробі, вони молили Господа, щоб відкрив їм, куди зникло тіло Пресвятої Богородиці?
У цей день ввечері явилася Богородиця апостолам за трапезою і привітала їх: «Радійте! – Бо по всі дні Я з вами».
Католицька церква відзначає торжество Успіння Пресвятої Богородиці (Assumption of Mary), присвячене спогаду про кончину Божої Матері Марії та Її тілесне вознесіння на небеса 15 серпня.
Як і інші свята вшанування Богородиці, в цей день для вірян обов’язково відвідування Святої Меси і здійснення молитов. За традицією в цей день прийнято приносити і освячувати перші плоди нового врожаю, також освячують квіти, колосся, лікарські рослини.
