Увечері 2 грудея з костелу Св. Миколая доносилися співи, галасливі балачки та неймовірно високі ноти дитячого співу. Немов би тисяча янголяток зібралася на свято Миколая в одному місці. До речі про свято, саме воно було причиною всього, що відбувалося у стінах храму.
З шостої вечора арафіяни з дітьми почали сходитися на виставу, яку приготували діти. Кожна дитина була неймовірною, всі без виключення вжилися у свої ролі, немов Бог зіслав свого Духа Святого і наділив кожного абсолютним талантом. Ця вистава була для того, щоб нагадати дорослим про історію, а дітям про правильну поведінку.
Після всіх дій, діти заходилися кликати Св. Миколая. В костелі здійнявся такий галас, що якби Св. Миколай мешкав навіть на Марсі, все одно почув би.
Св. Миколай видався напрочуд добрим та веселим дядьком, з довгою сивою бородою та великою гарною палицею.
Він водив хороводи з дітьми, співав пісні Христу Спасителю, і вислухав кожного, хто бажав розповісти вірш або заспівати.
Після цього розпочалася кульмінація вечора. Кожна дитина отримала довгоочікуваний солодкий подарунок. І навіть не було тієї дитини, яка б отримала різочку.
На кінець всі гучно подякували Св. Миколаю, то пообіцяли бути чемними та слухняними до наступного року.
Аміна Мірзоєва і Олександра Жидкова