Стигматизація. Сцени з життя Святого Франциска

francesco_stigma(3)

У 1224р. на горі Верна Франциск отримав стигмати: на його руках, ногах і в боці з’явилися рани – сліди Страстей Господніх.

Був ранній ранок свята Воздвиження Хреста Господнього. Франциск молився з якимось новим запалом, як у молодості, коли він очікував чогось дуже важливого. Він завжди безмежно любив хрест Господній, накреслив його на своїй накидці, коли відмовився від батька і від світу, закарбував його в серце і розіп’яв себе покаянням. Святий молився: «О, Господь мій, Ісус Христос, про дві милості прошу Тебе перед смертю: перша – відчути душею і тілом, наскільки це можливо, ту скорботу, яку Ти сладчайший Ісус, зазнав в годину Твоєї лютою страсті; друга – відчути серцем, наскільки можливо, ту надзвичайну любов, якою так горіла Твоя душа, що Ти зі Своєї волі прийняв настільки страшні муки за нас, грішних».

Справжня любов приносить люблячим таке повне взаємопроникнення тіла і духу, що дозволяє страждати від одних і тих же негараздів і насолоджуватися одними і тими ж радощами, немов двоє – одна істота. І настільки гаряче бажав він цього, що Господь розділив з ним, як з другом, всю Свою любов і всю Свою скорботу: Він розіп’яв його, як Сам був розп’ятий.

З глибини сліпуче сяючих небес до Франциску спустився Серафім о шести вогненних крилах. Два крила з’єднувалися на голові і простягалися вниз, два інших покривали все тіло, і ще два були розкриті в польоті. І в цьому божественному птаху блискавкою блищав Ісус. Франциск споглядав незвичайне явище, і в його серці піднімалися разом щастя від споглядання Господа і скорбота від того, що він бачив Його розп’ятим. Тим часом чудесний жар з’їдав його душу і проникав у тіло, відгукуючись гострим пульсуючим болем в ногах, руках, ребрах, і голос говорив йому: «Чи знаєш ти, що Я з тобою зробив? Я дарував тобі стигмати, зримі знаки Моїх пристрастей, щоб ти був Моїм Хоругвоносцем». З цими словами крилатий серафим зник.

francesco_stigma(2)Минуло чимало часу, перш ніж Франциск отямився і відчув, що його руки мокрі, а з-під ребер з лівого боку грудей стікає гаряча цівка. Він подивився: це була кров. Він спробував встати – але не втримався на ногах. Він сів на землю, подивився на руки, на ноги і побачив, що вони простромлені цвяхами, чорними, ніби з заліза, з великими круглими капелюшками, вбитими в долоні і ступні. Він розгорнув рясу і оглянув ліву сторону грудей, де біль проникала в саме серце, і знайшов там рану, немов від удару списом, відкриту, червону і яка кровоточила. Це і були стигмати, про які говорив серафим. Значить його благання були почуті! Любов перетворила його в Улюбленого, бо людина стає тим, кого любить.

Франциск повідав докладніше про диво своїм найближчим учням і відкрив частину одкровень серафима: обіцянка, що після смерті він зможе щороку в день своєї кончини спускатися в чистилище, як Ісус спускався в пекло, і забирати звідти душі братів трьох його Орденів і душі відданих йому людей.

 З книги Подвижника. Вибрані життєписи і праці, 1998.

 Новенна до святого Франциска (Промовляється один раз на день протягом дев’яти днів, особливо починаючи з 25 вересня і закінчуючи 3 жовтня, в переддень свята Св. Франциска)

« »
Скринька для пожертв

Парафія святого Миколая

Copyright © 1898-2024 Усі права застережено.

Повне або часткове використання матеріалів сайту дозволяється лише за умови посилання
(для інтернет-видань - гіперпосилання) на https://www.snicola.net