Саме таке відчуття та враження було у більшості убогих, які приступили сьогодні до Вігілійного столу в Кухні Святого Антонія, що працює при нашій парафії. Побачивши білі скатертини та запрошення сісти за столи, відчули здивування і зніяковілість. Та поволі очі починали світитися маленькою радістю.

Вігілію розпочали зі співу колядки, яка з кожним рядком починала звучати все впевненіше. Настоятель брат Адам Врубель OFMCap розповів історію традиції Вігілійної вечері та про народження Христа, про любов Бога та вільний вибір кожної людини. Слухали уважно, затамував подих.

По закінченню обіду з трьох страв – гарячий суп, тушена картопля із салатом та чай, кожен отримав ще пакет із солодощами. Ці дорослі чоловіки та жінки, раділи як маленькі діти розглядаючи свої подарунки.

“Ми сьогодні побували наче в раю” – сказала одна жіночка. Та вона була вражена і білими скатертинами, і тим що їм прислуговують і ставляться до них як до дорогих гостей.

Ще дві жіночки не могли втримати свого здивування та радості. Напередодні вони звернулися до брата Адама, просячи в нього хоча б по одній цукерці. “Якщо дуже хочете, то моліться і просіть у Бога”, – відповів їм настоятель. “І ми молилися! І Бог дав нам не тільки цукерки, а ще й пряники і інші солодощі та такий смачний обід!” Не могла вгамувати подив та радість одна з них.

Богу за все подяка! Щиро дякуємо всім добродіям, хто підтримує нас і цих убогих матеріально та молитвами! Пам’ятаємо про кожного в наших щоденних молитвах.