Карпати 2015

Вже не вперше молодь з нашої парафії разом з братом Адамом виїжджає влітку в гори. Ось і в цьому році група з 13 підлітків та 4 відповідальних виїхала на відпочинок в Карпатах. Базовий табір знаходився в самому серці Карпат – в місті Яремчі. Чудова місцевість та гори кликали нас в похід, тому перша покорена горна висота була в день приїзду неподалік від бази відпочинку.

Другого дня нас чекав невеличкий водоспад «Дівочі сльози» і поляна Явір, яка знаходиться на висоті 1151м. Свою назву водоспад має від легенди, яку зберегло місцеве населення. Легенда розповідає про гірських красунь, сльози яких чудовим способом перетворювались у річні потоки та водоспади, що перешкоджали загарбникам і рятували від них рідну землю та коханих від ворога.

На гірській вершині Буківець (1223м), третього дня відпочинку, ми з насолодою смакували сир місцевого домашнього приготування.

Далі нас чекало перше серйозне випробування – гора Хом’як ( 1541м). Через дуже крутий та кам’янистий уклін місцеві жартують – підіймаючись на Хом’яка, краще викликати таксі під назвою «рачки». Та вся складність підйому цілком була виправдана тим що ми побачили. На вершині, на тлі приголомшливого виду, перед нашими очами виросла фігура Божої Матері. Чудовий краєвид та несподівана скульптура Марії були нашою нагородою.

Після випробувань попереднього дня брат Адам подарував групі відпочинок і ми вирушили на екскурсію на скалу Добвуша. Від чудового екскурсовода п. Любомира дізналися багато цікавого про самого Олекса Довбуша та звичаї тих часів в які він жив. Відвідавши дві печери, одну з яких довелося долати на колінах, ми «завітали» до природного холодильника, де сніг можна побачити до травня.

Залишивши наше тимчасове пристанище ми виїхали до заповідної зони біля Говерли, де і провели наступні два дні в наметах. Цей час, напевно, був самим яскравим за весь час відпочинку в Карпатах: гра в волейбол, вогнище та смажені на ньому ковбаски, купання у крижаній річці, Свята Меса просто неба біля палаток … Хіба таке можна забути! Всидіти на одному місці ми не могли, тому в перший же день пішли підкорювати Говерлу (2061м) та, вибравши один з найскладніших маршрутів, трохи не розрахували сили. Вершина була вже близько, та остання ділянка підйому являла собою крутий скелястий схил, тому брат Адам прийняв рішення, що наймолодші та ті хто в горах уперше залишаться тут. На саму вершину дісталося з нашої групи лише четверо. Подолавши 15 км, втомлені та щасливі ми повернулися в наш наметовий табір.

Наступного дня ми знову вирушили в гори – цього разу підкорювати Петрос (2020м). Цього дня не обійшлося без пригод та труднощів. Загубивши стежку ми вирішили не вертатись аби віднайти її, а йти навпростець, що згодом виявилося помилкою. Через дуже крутий підйом, близько 2км нам довелося не йти, а в прямому сенси підійматися в гору на чотирьох кінцівках. Втомлені і змучені ми все ж таки дісталися вершини. На кінець дня за плечима у нас залишилися 23 пройдені кілометри.

Останній день в Карпатах ми також не всиділи на місці і піднялися на Маковець (948м), звідки нам відкрився дивовижний вигляд на місто Яремче. Попрощавшись з Карпатами, вирушили додому через Київ, де оглянули деякі визначні місця, пройшлися вулицями та площею Майдану, згадуючи наших українських героїв. І, як вже стало традицією, завітали до Макдональдс з його смачним морозивом.

Дякуємо Богові, брату Адаму, брату Леоніду, сестрі Бригіті та Ірині, а також нашим батькам за подарований чудовий відпочинок в Карпатах.

24 червня – 7 липня 2015р
Белла Александрова

« »
Скринька для пожертв

Парафія святого Миколая

Copyright © 1898-2023 Усі права застережено.

Повне або часткове використання матеріалів сайту дозволяється лише за умови посилання
(для інтернет-видань - гіперпосилання) на https://www.snicola.net