Життя в гріху …

dc_21.11.15Що відбувається з нами, з будь-якою людиною після скоєння гріха? Ми, як і Адам з Євою починаємо втікати і ховатися від Бога, намагаємося виправдати себе і обвинуватити іншого, а часто і самого Господа – “якби Ти був поруч …”, “якби Ти не допустив …”, “якби Ти … ” Нам страшно зустрітися з Богом після скоєння гріха, може здаватися, що я вже не гідний на Божу любов і Його прощення. Тому Господь робить перший крок назустріч і питає: “Де ти?” Милосердний Бог простягає руку, щоб допомогти піднятися людині після падіння.

Звідки з’являється в нашому серці страх, сором, осуд після скоєного гріха? Віра в Бога народжує в серці людини страх і сором – це голос совісті, голос Бога в наших серцях. Той, хто не знає Бога не буде відчувати докорів сумління. Звідки ж з’являється осуд самого себе після гріхопадіння? Це голос сатани. Це ворог людський нашіптує людині – “як ти міг так вчинити …, в тобі стільки зла, що …, ти такий …” І чим більше ми засуджуємо себе, тим більше ми віддаляємося від Бога, від джерела життя. З’являється агресія …

Але Господь дивиться на людину іншими очима, наші слабкості, наші падіння не заважають Йому любити нас, бути завжди поруч і піклуватися про кожного із нас.

Про це говорив брат Адам під час конференції на сьогоднішньому дні зосередження в спільноті оновлення в Святому Дусі “Преображення”.

Під час ділення на кінець дня зосередження присутні ділилися пережитим за день, що відкрили для себе нового і як Господь відкривав Себе – комусь під час Євхаристії, комусь під час конференції, а комусь під час адорації.

« »
Скринька для пожертв

Парафія святого Миколая

Copyright © 1898-2020 Усі права застережено.

Повне або часткове використання матеріалів сайту дозволяється лише за умови посилання
(для інтернет-видань - гіперпосилання) на https://www.snicola.net