Святий Миколай – улюбленець дітей, тож на Месі їх не бракувало. Малюки очікували приходу Святого з подарунками. Після благословіння він нарешті з’явився. Зустріч була радісною, діти порадували Миколая віршами, піснями та малюнками, а святий, як завжди, солодощами.

Першими завітали колядники, за ними прославити народження Христа прийшли діти-пастушки і проспівали чудову колядку. Один виступ змінювався наступним, звучав саксофон, труба, співали і грали родинами (Жидкови, Хотинські),  колективами та соло (Євгенія).

Звучали колядки та пісні на різних мовах. Так, колядка “Тиха ніч” пролунала німецькою мовою у виконані родинного дуету – пані Лідії, яка незабаром буде обходити своє 85-річчя та її доньки Марини, що і була натхненником ідеї цього свята. Відому пісню “Czarna Madonna” виконав польською мовою священик Павло. Хор “Canticum Novum” під керівництвом Генрієтти Роже спустився з хорів щоб разом із парафіяни співати колядки.

Та родзинкою на цьому святі стала балада «Hallelujah» у виконанні Кирила під супроводом ансамблю. І сам спів, і слова цієї пісні торкнули не одне серце.

Завершила це родинне свято композиція Jingle Bells, яку на біс виконав джаз-бенд квартет. Теплий родинний дух створив особливу атмосферу цього свята – нікому не хотілося розходитися. В своєму заключному слові до присутніх настоятель парафії брат Адам наголосив на останні слова першого читання з Літургії Слова на сьогодні – “Радість у Господі – це ваша сила“.

Рівно о півночі в повній темряві Літургійна Служба, на чолі з настоятелем парафії братом Адамом Врубель OFMCap, увійшла до храму. Фігурку маленького Ісуса настоятель урочисто помістив на почесне місце у вівтаря на розгорнутому Слову Божому.

“Час Адвенту кожен пережив особисто, зі своїми очікуваннями, сподіваннями та постановами. А сьогодні, саме в цю ніч, Господь хоче народитися в твоєму серці, в такому, яким воно є на цей момент – зі страхами та недовірою, з брудом гріха та бунтом”  – з цими словами звернувся до присутніх настоятель. Заохочуючи далі в проповіді відкрити своє серце, брат Адам наголосив: “Якщо ти прийшов в цю ніч на Пастерку, долаючи різні перешкоди та труднощі, якщо ти відчув бажання прийти саме сьогодні вночі на цю Євхаристію – це Господь запросив тебе і ти відповів Йому своїм рішенням. Зроби ще один крок – дозволь Ісусу прийти в твоє серце!”

Радісну та святкову атмосферу під час Пастерки створював чудовий спів хору “Canticum Novum“. Сердечна подяка учасника хору та керівникам Альберту та Генріетті Роже.

Після закінчення Пастерки і ділення оплатками всі з нетерпінням очікували на відкриття шопки. Вже майже десять років брат Адам будує власноруч Різдвяну шопку, яка кожного року викликає багато радощів у дітлахів та спонукає дорослих приїжджати до нас в гості навіть з інших міст України.

“Не ті храми красиві які підсвічені зовні, але ті, що світяться зсередини”.

Сьогодні, 10 квітня, в нашому костелі було відкрито меморіальну дошку на згадку про жертви радянського тоталітарного режиму  –  священників та мирян нашої парафії, які постраждали за віру. Відкрив дошку єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії о. Павло Гончарук.

Саме в цей день, 10 квітня 1938 року був розстріляний останній настоятель за часів радянської влади о. Яків Розенбах. Пам’ятна  дошка на його честь вже багато років знаходиться всередині костелу. Цього ж разу згадувались всі постраждалі за віру тих часів, як духовенство, так і миряни.

В цій події взяли участь єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії о. Павло Гончарук, який особисто відкрив меморіальну дошку,  також єпископ-помічник о. Ян Собіло. Своєю присутністю порадували парафіян перший настоятель о. Мартін Янкевич, а також бр. Блажей Суска. Серед гостей: о. Ігор Пагулич, настоятель греко-католицької парафії, о. Тарас з семінарії в Городку, а також настоятелі з Дніпра, Запоріжжя і Кривого Рогу. Були присутні представники держструктур і журналісти.

Настоятель парафії, брат Адам в своїй промові наголошував на потребі молитви за переслідувачів християн. Натомість отець єпископ в проповіді вказав на героїзм свідчення репресованих католиків, який кличе нас до свідомого і серйозного практикування своєї віри. Особливо торкнули слова єпископа Павла про те, що ці люди були просто людьми, слабкими, але була в них інша сила, яка йшла з віри і яка дала змогу пережити і прийняти катування, які над ними чинила радянська влада.

Після Євхарістіі відбулось освячення і відкриття меморіальної дошки. До присутніх звернулися єпископ Ян, брат Блажей та отець Мартін. Бути свідком віри це не тільки вмерти один раз. Можна вмирати проголошуючи Євангеліє і віддавая частку свого серця щоденно. І це завдання не тільки для священиків, а також і для мирян.

На кінець Урочистості парафіяни представили виставу, яка розповідала про події тих часів. У виставі використовувалися історичні документи, зокрема протоколи з допитів репресованих католиків. Дія супроводжувалась співом хору «Canticum Novum» та грою музикантів.

Ця Урочстість стала дуже зворушливою та важливою історичною подією в житті парафії та кожного особисто.

«Не бійтеся, бо ось  я благовіщу вам велику радість, яка буде для всього народу: для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, який є Христос Господь. А ось вам знак: знайдете сповите Немовля, котре лежить у яслах». (Лк 2, 10-12)

Христос народився!
Славімо Його! 

Є дві ночі впродовж Літургійного року, які відрізняються від усіх інших. І перша з цих ночей – це ніч Різдва Христового. Спаситель прийшов в світ, щоб кожен, хто прийме Ісуса до свого серця міг увійти в Небесне Царство.

Рівно опівночі, в цілковитій темряві, розпочалася Пастерка. Літургійна служба на чолі з настоятелем парафії братом Адамом Врубель, який тримав на руках фігурку Немовляти Ісуса, увійшла до храму. Зазвучали перші акорди колядок, заблищали вогники на ялинках і світло осяяло весь храм. Христос народився! Літургійні читання провели присутніх від сповіщення пророком Ісаєю про народження Месії до моменту втілення Слова в Богочоловіка.

Бути схожим на Йосифа, слухати Бога і йти виконувати те, до чого Господь Тебе закликає – для цього потрібна повна довіра до Небесного Отця. Це є місія кожного християнина. І саме до цього закликав присутніх, під час своєї проповіді, настоятель – бути схожими на Йосипа в його довірі до Бога, в його готовності виконувати Божу волю, навіть коли він не розумів чому саме все це відбувається в його житті.

На кінець Служби брат Адам подякував всім за участь в Урочистості, особлива подяка маленьким міністрантам та всім присутнім дітям за любов до Господа та готовність пожертвувати сном. В ніч Різдва розділити з нами цю радість прийшов отець Ігор Пагулич, настоятель греко-католицької парафії Преображення Господнього, його родина та жителі нашого міста.

Атмосферу свята Різдва Христового зробив по особливому урочистою чудовий спів хору “Canticum Novum”, який лунав під склепінням храму, наче спів ангелів.

Сердечно вітаємо всіх парафіян зі святом Різдва Христового!

В програмі концерту звучали твори Й.С. Баха, Х Ніберга, Дж. Каччині, П. Доуелла, Дж. Пуччині, В. Гавриліна, а також Генріетти Роже. Під склепінням храму розквітали в класичних шедеврах сонячні та дивно проникливі голоси вихованців класу заслуженого працівника культури Л.С. Градосельської. А голоси хору “CANTICUM NOVUM” (кер. Альберт Роже), зливалися в урочисті акорди натхнення для самого потаємного імені – МАМА, МАМОЧКА, МАТІНКО, МАТУСЯ!

Якби не чув мелодії такої,
То все б спокійно й лагідно текло.
А то почув цю пісню .і до болю,
Неначе жаром душу обпекло.
Слова прості і лагідні про МАМУ,
Крилом торкають душу без кінця…

Г. Роже

“Христос Воскрес із мертвих смертю смерть подолав!”

В тиші і сутінках сходяться парафіяни до костелу на Пасхальну Вігілію, заключний день Пасхального Тридення. Дехто прийшов раніше, щоб в тиші і наодинці перебувати з Ісусом в Пресвятих Дарах при гробі Господньому.

Храм урочисто прикрашено квітами, на вівтарі білосніжна скатертина, в хрестильниця заповнена водою, дрова для пасхального вогнища приготовано … Все готово до приходу Господа Воскреслого. Впродовж сорокаденного Великого Посту віруючи готувалися саме до цієї таємничої ночі, щоб святкувати Господню Пасху – перехід Ісуса від Смерті до Воскресіння.

Літургією Світла розпочинається Вігілія Пасхальна. Віряни збираються перед храмом при вогнищі, яке незабаром буде освячено, після чого від нього запалюється пасхал – велика пасхальна свічка, що символізує Христа-Свтіла. Від пасхалу світло Христа роздається усім присутнім на Вігілії. Урочисто лунає пасхальне послання «Exultet».

Друга частина Пасхальної Вігілії – Літургія Слова. Коментарі до кожного читання допомагають присутнім глибше увійти в Слово Боже.

“У Пасхальну ніч Церква запрошує всіх вірних на трапезу Божого Слова. Можна образно сказати, що на столі Слова з’являється дев’ять «страв» – дев’ять читань зі Старого і Нового Завіту. Біблійні читання змальовують перед нашими очима найважливіші елементи історії Божого спасіння – від сотворення світу до славного Воскресіння Христа. Усі образи Старого завіту є провіщення приходу Месії та Його царства. Особливе місце у Літургії Слова займає опис виходу Ізраїльського народу з єгипетської неволі, який є прообразом Воскресіння Христа, а також нашого переходу до нового життя.

Після кожного читання є молитва, котра є досконалим коментарем до нього. Відповіддю Церкви на почуте Слово Боже є спів псалму після кожного читання. Увінчанням Літургії Слова є Євангеліє про Воскресіння Христове.” (о. Констянтин Морозов OFM Cap «Літургійний рік Римсько-Католицької Церкви»)

Третя частина – Літургія Хрещення. Після освячення води в хрестильниці віруючі відновлюють свої хрестильні обітниці, відрікаючись від усякого зла і визнають свою віру в Єдиного Бога в Пресвятій Трійці. Після цього настоятель окроплює всіх присутніх освяченою водою.

Літургія Євхаристії – це кульмінація християнського життя, це місце де кожен може з’єднатися у Святому Причасті з Воскреслим Ісусом Христом.

І на кінець Пасхальної Вігілії освячення їжі, яку віряни принесли із собою, щоб потім вдома розділити трапезу любові зі своїми рідними.

Щиро дякуємо нашому хору “Canticum Novum“, який своїм чудовим співом прикрашав цю урочисту Пасхальну ніч і супроводжував нас під час Великого Четверга.

Дякуємо отцю Михайлу Неїжмаку з греко-католицької Церкви, який прийшов до нас щоб розділити з нами радість Воскресіння Господнього.

Христос  Воскрес!

Розділити з нами свято завітали брат Блажей Суска, OFMCap, отець Михайло Неїжмак, священик УГКЦ, брати-альбертинці з Запоріжжя.

Брат Блажей, який очолював урочисту Євхаристію, в своїй проповіді згадав про історію нашого храму, про всі події, через які довелось йому пройти та про силу Божу, завдякі якій ми маємо змогу сьогодні і кожен день зустрічатись та прославляти його.

Також брат Блажей закликав відерити очі, відкрити вуста, відкрити вуха. Щоб почути і відчути слово Боже. Бо сліпий сліпого не може вести.

Після Святого Причастя перед виставленими Пресвятими Дарами вся парафія разом з хором співала древній гімн “Тебе Бога прославляєм” (Te Deum).

На закінчення Святої Меси, після набожества до св. Миколая, всі вірні отримали благословення мощами святого.

Супроводжував Урочисту Службу Божу чудовий спів хору “Canticum Novum”, під керівництвом Альберта і Генрієтти Роже.

Вітаємо всіх парафіян з Престольним святом, та бажаємо бути відкритими на діяльність Господа в своєму житті.

]]> https://www.snicola.net/prestolne-svyato-na-chest-sv-mikolaya-2/feed/ 0 https://www.snicola.net/120-rokiv-v-kostelu-svyatogo-mikolaya/ https://www.snicola.net/120-rokiv-v-kostelu-svyatogo-mikolaya/#respond Mon, 14 May 2018 20:04:43 +0000 https://www.snicola.net/?p=10320 120 років – це багато чи мало? Для Бога – це мить,  для храму – не так і багато, всього трохи більше за століття, а для людини – це історія життя.

Розпочалась Урочистість в суботу, 12 травня, увечері. Пан Олександр Слоневський розповів історію виникнення католицької спільноти у Кам’нському, будівництво та історичне минуле цього прекрасного храму, його відбудову у часи розвалу колишнього радянського союзу.
Далі ділилися своїми спогадами Ольга Гоцирідзе, брат Блажей та брат Ярослав.
А наприкінці брат Адам показав фільм про історію відновлення костелу після зіпсування і спаплюження його радянської владою.

У неділю, 13 травня, святкування розпочалося з Урочистої Служби Божої, яку очолив єпископ Станіслав. Після Євхаристії було освячено великий дерев’яний хрест, який було встановлено за кілька днів перед святами.

Коротка перерва на агапу і на всіх чекав чудовий концерт парафіяльного хору “Canticum Novum” – керівники Альберт і Генрієтта Роже та камерного оркестру під керівництвом Володимира Коритько. Чудовий спів хору, солістів, музичні твори у виконанні оркестру звучали просто неймовірно чудово під склепіннями храму. І все це у супроводі проникливих коментарів між творами. Довгими оплесками слухачі віддячували за чудове виконання зворушливих музичних творів композиторів класиків середньовіччя та Генрієтти Роже.

Свій 120-річний ювілей святкував наш храм святого Миколая разом з парафією і гостями, які прибули на цю Урочистість – Єпископ Станіслав Широкорадюк – Харківсько-Запоріжської Дієцезії; брат Блажей Суска OFMCap – віце провінціал капцинів в Україні і Росії, перший капуцинський настоятель в цьому храмі, 1999 – 2002 рр.;  пан Януш Яблонський – Генеральний Консул Республіки Польща у Харкові та пан Jan Zdanowski – віце-консул Республіки Польща з питань культури; пан Юрій Бережний – представник від міської влади; отець Ігор Пагулич – настоятель парафії Преображення Господнього УГКЦ, директор благодійного фонду «Карітас-Кам’янське»; отець Михайло Неїжмак – священик УГКЦ, голова комісії з питань екології УГКЦ у Донецькому екзархаті; брат Марек Лісовськи OFMCap – настоятель парафії святого Йосипа у Дніпрі; брат Ярослав Федірчук OFMCap – настоятель цієї парафії з 2008 по 2016 рік; брат Роберт Рабка OFMCap – капуцин з Польщі; брат Олександр Могильний OFMCap – капуцин з України; наші добродії Матеуш Яголіч – президент правління Фонду Діло Божого Милосердя та його дружина Аліція Яголіч і вірний помічник.

Не можливо словами передати той настрій, дух, яким були пронизані ці два дні. Багато теплих обіймів з улюбленими попередніми настоятелями, духовні поради від присутніх священиків, презентація книги “Історія костелу святого Миколая” пана Олександра Слоневського; зустріч спілки поляків з Консулом Польщі, урочистий момент освячення хреста перед храмом, неперевершений концерт … все це відбувалось в атомсфері теплоти один до одного. І не зважаючи на несприятливу погоду, Небеса були прихильні до нашої парафії у ці дні святкування ювілею, бо духом Божої любові було наповнене кожне серце присутнього.

Зібравшись біля вогнища перед храмом, прихожани і гості парафії святого Миколая розпочали Пасхальну ніч, ніч смерті, яка стає Світлом! Символічно погашене світло в храмі і вхід до храму в повній темряві, запалення свічок від Пасхалу, урочистий спів Ekzultet наче проводить усіх присутніх через ніч визволення.

Літургійні читання, коментарі, які супроводжують Урочисту Службу Божу, чудовий спів хору “Canticum Novum”, проповідь настоятеля брата Адама, допомогли краще увійти і зрозуміти не тільки історичні події, які відбулися декілька віків тому, але і глибше пережити свою Пасхальну ніч, свій вихід із рабства гріха.