Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього

vozdvizhennia chresta (2)«Нам же годиться хвалитися хрестом Господа нашого Ісуса Христа, в якому порятунок, життя і воскресіння наше і через який ми врятовані і звільнені». (пор Гал 6.14)

Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього (грец. Ύψωση του Τιμίου και Ζωοποιού Σταυρού, лат. Exaltatio Sancti Crucis), один з головних християнських свят.

Свято Воздвиження Святого Хреста Господнього належить до числа найдавніших в церковній традиції, однак як історія набуття древ «Чесного Хреста» (хреста, на якому, нібито, був розп’ятий Ісус Христос), так і історія встановлення самого свята прихована під нашаруванням різних легенд, а тому відокремити історичну реальність від благочестивого вимислу в даному випадку дуже нелегко. Вже саме слово «воздвиження» вказує на особливий обряд або церемонію вознесіння хреста, його виставлення для публічного вшанування.

©Photo. R.M.N. / R.-G. OjŽdaПро набуття справжніх древ Хреста Господня оповідає цілий ряд легенд, з яких три приписують цю заслугу матері імператора Костянтина Великого Олені (пом. в 330р.). Згідно з легендою, Хрест Христовий споруджувався для загального поклоніння безпосередньо після здобуття, однак церковні історики, що жили в IV столітті, в тому числі Євсевій Кесарійський, який залишив докладний опис царювання Костянтина, нічого про це не повідомляють.

Більш ймовірно, що початок свята Воздвиження дала церемонія освячення храму Воскресіння Господнього в Єрусалимі. Цей храм разом із храмом Мучеників (обидва храми з’єднані загальним обійстям) був побудований імператором Костянтином на тому місці, де, як вважалося, розташовувалася Голгофа. Євсевій Кесарійський вказує, що обряд освячення цих базилік мав місце в 335р., але не наводить більш точної дати. Вірменський лекціонарій називає 13 вересня датою освячення церкви Мучеників, а 14 вересня – датою освячення церкви Воскресіння. Не виключено, що в цей день народу і справді демонструвалися реліквії Хреста. Надалі ці реліквії у всьому християнському світі вважалися справжніми і зберігались у храмі Воскресіння.

vozdvizhennia chresta (3)Ще одна важлива подія, що сприяла широкому поширенню свята, відноситься до VII століття. Перський цар Хозрой в ході війни з Візантією взяв Єрусалим в 614р. і вивіз реліквії Чесного Хреста в свою столицю. Однак через 14 років візантійський імператор Іраклій розгромив персів, відібрав у них Хрест Господній і особисто вніс його до Єрусалиму, встановив на колишнє місце. Ця подія мала місце 14 вересня 628р. і потім відзначалося щорічно. У Східній Церкві свято Воздвиження стало одним з «двунадесятих» (найважливіших церковних свят), а оскільки в цей день звершувався спогад Страстей і Смерті Христа, то наказувався строгий піст. Незабаром свято Воздвиження стало відзначатися і на Заході, хоча і не мало там такої же важливості.

Говорячи про духовне значення свята Воздвиження, необхідно пам’ятати, що шанування Хреста – це одна з найважливіших сторін шанування Бога, що став людиною і віддав життя заради нашого Спасіння. Хрест сам по собі є найголовнішим символом християнства, а тому заслуговує особливого свята. Це – символ нескінченної Божої любові до грішників, символ великої спокутної Жертви, а також символ перемоги Христа над смертю і дияволом. Віддаючи поклоніння Хресту, ми тим самим поклоняємося любові, стражданям, жертовності нашого Господа.

Літургійні тексти цього дня називають Хрест «райським деревом життя», а його воздвиження співвідносять з старозавітним образом мідного змія, що позбавляв віруючих від смертельних укусів шкідливих тварюк (пор. Ін 3,14-15).

« »
Скринька для пожертв

Парафія святого Миколая

Copyright © 1898-2018 Усі права застережено.

Повне або часткове використання матеріалів сайту дозволяється лише за умови посилання
(для інтернет-видань - гіперпосилання) на http://www.snicola.net