Свята Єлизавета Угорська, 17 листопада

Єлизавета народилася 7 липня 1207 року в родині угорського короля Андраша ІІ Хрестоносця (1205-1235 рр.) з династії Арпадів (Арпадичі), носія титулу короля Галичини та Володимирії.

Повний титул: Божою милістю король, Угорщини, Далмації, Хорватії, Риму, Галичини и Лодомерії.

Принцеса Єлизавета була третьою донькою угорського короля Андраша ІІ і Гертруди Меранської, з Далматської династії Андексів, однією з найвпливовіших династій у Європі.

Від наймолодших літ Єлизавета відкидала придворні розкоші й натомість постійно займалася справами милосердя — доглядала хворих і прокажених.

В Середньовіччі панували звичаї ще з дитинства укладати заручини між дітьми. Так і Єлизавета була заручена зі старшим сином Германа І, ландграфа Тюрінзького, представника такого ж впливового європейського роду Людовінгів, Германом. Після його передчасної смерті обидва впливові європейські роди вирішили не відмовлятися від ідеї зближення, і батьки заручили доньку з наступним спадкоємцем Германа І — Людвігом.

Князь Герман І Тюрінзький помер 1217 р., і управління князівством перейняв 17-літній Людвіг.

1221 року він побрався з 14-літньою Єлизаветою.

Вона стала  матір’ю трьох дітей — Германа ІІ Тюрінзького, Софії та Гертруди.

Герман Тюрінзький (1222—1241), пізніше успадкував трон свого батька; Софія (1224—1275) і Гертруда (1227—1297), згодом (у віці 21 р.), настоятелька монастиря премонстратенок в Альтенбергу при Ветцларі, яка  в 1348 році проголошена папою Климентом VI блаженною.

Була тіткою св. Кінги, бл. Йоленти Польської, св. Маргарити Угорської, галицької княжни Констанції. Св. Єлизавета Португальська її внучата племінниця.

Подружжя було щасливим. Людвіг Тюрінзький, цілеспрямований і часом навіть безжальний політик, був відданим своїй дружині з вірністю і делікатністю, що вирізнялися на тлі звичаїв його стану.

Єлизавета регулярно супроводжувала свого чоловіка в його подорожах, а коли це було неможливо, то зазвичай вбиралася в простий одяг темних тонів.

Життя Єлизавети повістує про те, що якось чоловік зустрівши її на вулиці, коли вона несла хліб у фартуху, щоб передати його бідним, він побачив у ньому лише троянди.

Легенда про її милосердя розповідає, як одного разу вона поклала до свого ліжка  прокажене  немовля, а її розгніваний чоловік, відкинувши покривало, побачив там не хворе дитя, а  Немовля Христа. Після цих чудес  ландграф дозволив своїй дружині займатися  благодійною діяльністю.

Її діяльна допомога вбогим і хворим знаходила і його підтримку; за свідченням служниць він навіть заохочував її до цього.

1223 року подружжя разом заснувало шпиталь у м. Ґота і щедро обдарувало його маєтками, надходженнями від яких він фінансувався протягом довгого часу.

Після смерті чоловіка в 1227 році вона відійшла від двору, і, як проста й матеріально вбога сестра, стала особисто доглядати за потребуючими.

Першим притулком для неї і трьох її дітей стала стайня.

1228 року вона заснувала Марбурзький шпиталь.

Згодом вона вступила до ІІІ Чину св. Франциска (Францисканського Ордену Світських, OFS)  й повністю присвятила себе служінню вбогим і покинутим.

Заробляла на життя працею своїх рук, живучи в лікарні, яку сама побудувала.

Повна заслуг перед Богом і людьми, на двадцять четвертому році життя, 17 листопада 1231 року, відійшла з цієї землі  по вічну нагороду в Небі.

Чотири роки по тому папа Григорій IX проголосив її святою.

Цю чудову жінку, яка більше за все хотіла єдності з Ісусом, бути схожою з Ним в ділах та милосерді, відчувати Його присутність в кожній людині, ми духовно зустрічали в нашій парафії під час подорожі ікони «Цариця Францисканського Ордену» з її мощами протягом трьох днів, 01-03 листопада.

Свята Єлизавета є покровителькою францисканців світських у Європі, медичних працівників, пекарів, членів благодійних  товариств.

Ландграфиню Тюрінзьку Єлизавету, терці ярку (францисканку світську)  почитають у римсько-католицькій, англіканській та лютеранських церквах.

Похована у Марбурзі, Німеччина.

Наталія Андрейченко OFS

За матеріалами: uk.wikipedia.org-wiki та dir.md-wiki

« »
Скринька для пожертв

Парафія святого Миколая

Copyright © 1898-2018 Усі права застережено.

Повне або часткове використання матеріалів сайту дозволяється лише за умови посилання
(для інтернет-видань - гіперпосилання) на http://www.snicola.net