Св. Володимир, покровитель України

Святий Володимир народився близько 955р., помер в 15 липня 1015р., в Берестово. Володимир був онуком св. Ольги, скандинавської правительки, яка навернула в християнство київську провінцію, та позашлюбнім сином великого князя Святослава і ключниці Малушки. Коли Святослав помер у 972 році, три його сина почали боротьбу за трон, через що Володимир був вимушений втекти до Скандинавії у 977р., коли його зведений брат Ярополк розгромив і вбив іншого зведеного брата Олега і захопив Новгород. В 980 році Володимир повернувся з армією вікінгів, взяв Новгород, схопив і вбив Ярополка в Родно.

Сумно відомий своєю жорстокістю і варварством, Володимир тепер став правителем Русі. У 988р. підкорив Херсон у Криму та уклав військовий союз з візантійським імператором Василем II.

Володимир спочатку був переконаним язичником і затятим ворогом християнства. Незабаром після вступу до Києва він влаштував на пагорбі біля свого палацу справжній язичницький пантеон – поставив статуї язичницьких богів.

При всьому тому Володимир у ці роки проявляє всіляку турботу про зміцнення держави. Він робить кілька успішних походів на захід і схід (проти поляків, ятвягів, волзьких болгар, хозар), підпорядковує владі Києва ряд східнослов’янських племен (радимичів, в’ятичів), приєднує до Русі т.з. Червенські міста (Волинь).

Літописи та Житіє святого Володимира містять докладну і яскраву розповідь про хрещення київського князя. Далеко не відразу Володимир прийшов до своєї віри. Після довгих коливань Володимир хрестився в 989р., щоб одружитися на християнці Ганні, сестрі імператора. Його навернення ознаменувало початок християнства на Русі. На час князювання Володимира Русь вже давно і добре знала християнство. Християнами були і найближчі сусіди і родичі східних слов’ян – поляки, чехи, болгари. Головне ж полягало в тому, що росіяни, як і інші слов’янські народи, ще за сто років до Володимира отримали можливість знайомитися зі Словом Божим на своїй рідній мові. Слов’янське богослужіння, священні і богослужбові книги, перекладені на слов’янську мову святими Кирилом і Мефодієм, первовчителями слов’ян, та їх учнями, – все це давало можливість християнству вкоренитися на Русі, стати згодом воістину рідним для народу.

Володимир серйозно сприйняв нову релігію і хотів нав’язати її силою своєму народу, тому що не всі з жителі бажали прийняти її. Він змінив своє власне життя, відпустив своїх п’ять колишніх дружин, побудував школи і церкви, порушив ідоли, запросив грецьких і римських місіонерів, обмінявся послами з Римом, скасував або сильно обмежив страту, щедро обдаровував жебраків, і допомагав святому Боніфацію в його місіонерських подорожах до печенігів. В останні роки правління його турбували повстання синів від його колишніх шлюбів. Та два його сини від Анни, Романус (Борис) і Давид (Гліб), стали святими.

Володимир помер під час експедиції проти свого сина Ярослава, що повстав в Новгороді. На смертному одрі Володимир роздав всі свої володіння друзям і бідним. Його рішуче навернення в нову віру змусило наступні покоління вважати князя Володимира засновником християнства на Русі.

Володимир був похований у Києві, у збудованій ним Десятинній церкві, при величезному скупченні народу, оплакуваний усіма киянами – і боярами, і убогими, малими і великими. “І плакали про нього бояри як про заступника землі, бідні ж як про свого заступника і годувальника …” Люди почали вшановувати пам’ять свого Хрестителя вже в XI столітті. Однак, за не цілком ясними причинами, офіційна канонізація князя Володимира затрималася на два століття. Частково це пояснювалося, напевно, тим, що мощам блаженного князя не було дано дар чудотворіння.

У 2008 і 2010 роках відповідно в Україні і в Росії були встановлені державні пам’ятні дати: День хрещення Київської Русі – України і День хрещення Русі, приурочені до дня пам’яті князя Володимира.

« »
Скринька для пожертв

Парафія святого Миколая

Copyright © 1898-2018 Усі права застережено.

Повне або часткове використання матеріалів сайту дозволяється лише за умови посилання
(для інтернет-видань - гіперпосилання) на http://www.snicola.net